Як гороскопи пов’язані з психічним здоров’ям

АстрологіяКопирайт изображения
VICKY LETA

У 2017 році все пішло не за планом. Мені було 28 років, і план був таким: робота, партнер, власний дім. На початку року я мала роботу, партнера, і думала, що домівка не за горами. Однак уже за кілька місяців роботу я покинула, стосунки, які тривали 10 років, скінчились, а власний дім… що ж, він як був повітряним замком, так і залишився.

Правду кажучи, я була в жахливому стані. Менеджерка мені співчувала. “Десять років – це довго, деякі шлюби стільки не тривають. Не дивно, що ти засмучена”, – сказала вона, побачивши, як я плачу за письмовим столом.

Того дня вона відпустила мене додому. Але в мене було відчуття, що життя котиться шкереберть – там, де колись була впевненість і чіткість, тепер зяяла порожнеча, чорнюща діра невизначеності, невідомого майбутнього. Тому я відкрила сайт, щоб почитати свій гороскоп.

Гороскопи я для себе відкрила ще 12-річною, понад свої літа розвиненою дівчинкою, що зростала на півночі Англії. Я насолоджувалась відчуттям порядку, яке вони викликали, і тією особистістю, яку відображали: Лев, показушний і гордовитий, але щедрий і вірний. Вже до 18 років я переросла гороскопи – зрідка почитувала, але не більше.

Пізніше, коли мені було вже за 20, шефиня на колишній роботі розповіла, що на початку кар’єри вона займалася тим, що складала щоденні гороскопи для загальнонаціональної газети. “Суцільна вигадка, – відмахнулася вона, коли я жартома зауважила, що люблю їх. – Для розваги дуреп”. Дурепою я й почувалася в той рік розпачу – 2017-й, але мені потрібно було за щось зачепитися. Тому я читала чотири, п’ять, шість гороскопів. Здавалося, мій апетит безмежний.

І раптом неначе втрутилась якась космічна сила – у мене поліпшився настрій. “Ви шукаєте щось таке, що дасть вам відповіді на запитання…” – було написано в одному (правда). “У вас починається етап значущих змін”, – обіцяв другий (правдивіше й бути не може). “У всесвіту є план…” – запевняв третій (джекпот). Мене це заспокоїло.

Знайти їх було неважко – останні кілька років гороскопи стали публікувати на багатьох веб-сайтах, особливо націлених на молодих жінок. 2015 року в США й Британії з’явився сайт Broadly – пропозиція VICE для жіночої цільової аудиторії – з окремим розділом гороскопів.

У США їх пропонували The Cut і Lenny Letter Ліни Данем (останній вже закритий) – теж сайти, призначені для молодих жінок. Гороскопи в The Cut нібито мали 150% більше кліків у 2017-му, ніж рік тому. Через це газета The Guardian навіть зацікавилась питанням, чому так багато міленіалів звертаються до астрології.

А чому це може відбуватися? Суто з практичного погляду, цей рух має велику перевагу: більшість гороскопів можна читати безкоштовно, тобто вони доступні для всіх, у кого є інтернет. Однак більш відомі астрологи продають свої послуги, складаючи індивідуальні гороскопи й “натальні карти”. У цих картах вказується детальне розташування планет у момент народження людини, а також міститься інформація про те, як цей парад планет може впливати на них упродовж усього життя. І за ці послуги астролог може брати сотні фунтів.

Окрім банальної доступності, авторка статті в The Atlantic, журналістка Джулі Бек вказує ще й на той факт, що можливо, ми живемо в період, коли епоха великих даних, гіперзв’язку і природничих наук спричинила негативну реакцію.

“Такі реакційні повороти на 180 градусів відбувалися в культурі й раніше – після Просвітництва з його підкресленою увагою до раціональності й наукового методу в XVII-XVIII століттях, рух романтизму повернув людей до інтуїції, природи й надприродного. Здається, що й для нас тепер настав схожий поворотний момент”.

Редакторка Broadly Цін Цьєн висловлює іншу думку: “Мене не дивує, що молодь звертається до містицизму й окультизму, зокрема й астрології. Сьогодні у нас криза житла, немає гарантій зайнятості, політична нестабільність, тому здається, що можновладці більше не мають відповідей на складні питання. То що поганого може статися, якщо задля розваги і в пошуках відповідей люди звернуться до небесних світил? Наші гороскопи виявилися такими популярними у читачів, що ми розширили пропозицію до відео і збираємо сотні тисяч переглядів у YouTube та соцмережах”.

Якщо поглянути на зміни, що відбулися у світі за останні кілька років, то побачимо, що гойдалка світової політики вибила в багатьох молодих людей ґрунт з-під ніг. Не кажучи вже про те, що багато міленіалів дорослішали в пострецесійні часи. У 2009 році (наймолодшим міленіалам було 12 років, а найстаршим – 27), коли в економіці Великої Британії вперше за 20 років настала рецесія, газети називали їх “загубленим поколінням”. Якщо, за гіпотезою пані Цін, непевні часи породжують забобонну поведінку, тоді не дивина, що дорослішання в умовах такої невизначеності змушує декого з нас шукати підтримки у вищих сил.

Уважніше ставитися до гороскопів 29-річна Аніта почала тільки тоді, коли переїхала до Сан-Франциско. “Вони мене завжди трохи цікавили, – розповіла вона мені. – Але серйозно я їх ніколи не сприймала. Задля розваги читнути можна було, але в їхню правдивість я не вірила”. Гортаючи журнал, вона зупинялася на сторінці з гороскопами, “але спеціально не шукала ніколи”. Поворотний момент настав на західному узбережжі Америки.

Аніта побачила, що Сан-Франциско – не лише домівка ІТ-гігантів, як-от Google і Facebook, але й місто, оповите магічним флером. “Люди, з якими я знайомилася, доволі серйозно ставилися до таких речей, як відьомство і чарівні кристали, – пояснює вона. – Я працювала в ІТ-компанії, тому не очікувала такого, але серед колег постійно точилися розмови про долю, про те, як різні космічні енергії впливають на їхню роботу. На нараді людина могла спокійно сказати: “Я типовий сором’язливий Рак, тому пробачте за мої погані навички публічних виступів”. Вже на першому тижні роботи мені порадили хороший безплатний додаток з гороскопами, і я його завантажила”.

Але через два місяці після переїзду до Сан-Франциско, мов грім серед ясного неба, вдарила трагедія. “У тата діагностували рак кишківника, – тихим голосом пояснює Аніта. – Мама померла чотири роки тому, наша сім’я ще не оговталася від того шоку. Дізнавшись про хворобу тата, я сіла в літак і повернулася в Британію. Мені потрібно було бути поряд з ним і двома сестрами. Здається, саме в той період у мене і закріпилася звичка читати гороскопи”.

Копирайт изображения
VICKY LETA

Аніта залишалася в Британії три тижні, щоб побачити, як почнеться татове лікування. Прогноз був позитивний, але щоночі перед сном її затоплювали хвилі нового горя. “Біль після втрати мами був дуже гострим, але щойно він почав трохи вщухати, як усе повернулося з новою силою, – розповідає вона. – Тому я почала читати гороскопи, не лише свої, а й для тата й сестер. Я розтягувала їх на цілий день, щоб читати гороскоп щоразу, коли майбутнє викликало в мене страх. Вони завжди були написані заспокійливою мовою – після кожної згадки про “важкі часи” неодмінно йшло щось типу “але сонячні дні вже не за горами”. Ці прогнози дарували мені надію – і відчуття космічної мети, яка стоїть за всім цим болем”.

Як пояснює клінічний психолог доктор Рейчел Ендрю, такий тип мислення характерний для періодів стресу чи великих змін. “Я теж з таким стикалася, – каже вона. – Усі ми маємо певні забобони й ритуали, поводимося начебто ірраціонально, але все це зміцнює наше відчуття “захищеності”.

Добре відомо, що у спортсменів є ритуали, які неодмінно слід виконати перед матчем: від надягання “щасливих” шкарпеток до постукування по певних частинах тіла. Доведено, що це “магічне мислення” насправді допомагає їм покращити результат. Віра в те, що про тебе дбає якась вища сила: удача, доля, Бог чи зірки – додає впевненості в собі та своїх здібностях.

“Коли в людини горе, то їй може допомагати віра в те, що для всього є своя причина чи що все владнається, – провадить доктор Ендрю. – Бо таким чином людина не поринає в розпач, а проживає свої почуття, пропрацьовує їх”.

Як і Аніта, я почала звертатися до гороскопів, коли потребувала подвійної порції віри. Релігійною я не була ніколи, хіба що кілька разів відвідувала православну церкву з бабусею-румункою. Але зненацька відчула себе покинутою напризволяще. Я звільнилася з роботи, вперше за все доросле життя залишилася без партнера. Що ж робити далі?

Спочатку в невинній звичці читати гороскопи не було нічого поганого. Я постійно переживала: чим платитиму за квартиру, якщо не знайду роботи на фрилансі, чи не перестануть спільні друзі зі мною розмовляти через те, що розсталася з ексом. Я так багато хвилювалася, що страх уже відчувався як фізичний біль. Я навіть могла чітко вказати місце, де угніздився той біль: у сонячному сплетінні, поряд із уламками розбитого серця. Тому втішно було читати про те, що всесвіт має для мене план, що мій біль можна пояснити ретроградною Венерою, астрологічним циклом, який спричиняє відчуття хаосу. Після цього я вірила, що все владнається, треба тільки триматися.

Проте в Аніти все розвивалося значно напруженіше. “Повернувшись у Сан-Франциско, я вперше замовила собі натальну карту, – каже вона. – Послуга коштувала 350 доларів (270 фунтів), але для мене це стало величезним відкриттям. Я побачила те, чого ніколи в собі не розуміла. Пам’ятаю, що відчула величезне піднесення. Відбувалося все таким чином: я відправила деталі про місце й час свого народження досвідченому астрологу. Вона накреслила розташування планет саме в той момент і пояснила, як вони вплинули на те, якою людиною я стала і як реагую на події”. Астрологиня, уточнює Аніта, дві години пояснювала результати своєї роботи. “То був незрівнянний духовний досвід. Навіть у чомусь психотерапевтичний”, – зізнається жінка.

Наступні кілька днів Аніта тільки те й робила, що прослуховувала запис сеансу. “Найбільше мені сподобався чіткий сигнал, що все владнається – і я на ньому зациклилась”. Після того вона сама почала не на жарт цікавитися зірками. “Я завела календар, у якому відмічала, коли рух різних планет стає ретроградним, коли місяць росте і сприяє новим справам”, – розповідає вона. І все це допомагало, аж доки не стало заважати.

Копирайт изображения
VICKY LETA

“Вперше я вирішила не йти на роботу, бо щось таке вичитала в гороскопі. Навіть знайшла раціональну причину – перевтома, мабуть, мені потрібен вихідний, – зізнається Аніта. – Планети вишикувались таким чином, що натякали на певні труднощі, пов’язані з роботою. Я відчувала стрес, сумувала за сім’єю – татові вже покращало, та все одно він повністю не одужав, – тому я не хотіла ризикувати. І взяла два відгули. Потім з’ясувалося, що на роботі була аварійна зупинка системи, і то був би кошмар для мене – довго довелося б розбиратися з наслідками. А вдома я відсиділася з морозивом і фільмами та відчувала, що прийняла правильне рішення, довірившись зіркам.

Протягом наступних кількох місяців Анітина довіра до астрології зміцніла ще більше. “Астрологія підкорила собі моє життя. Я складала список справ з огляду на зірки й тривожилася, коли треба було робити те, що не вписувалося в мої астроплани”. Анітин світ почав звужуватися.

“Я намагалася уникати людей, коли для наших знаків були несприятливі обставини, які віщували сварки. Іноді я не виходила з дому, бо несприятливий день. Я просто затуляла штори, вмикала телевізор і сиділа, як мишка, сподіваючись, що жодна погана новина мене не спіткає”.

На той час Аніта вже сама складала прогнози, за допомогою онлайнових астрологічних калькуляторів. “Пам’ятаю, одного разу відмовилась узятися за новий проект, бо Меркурій був ретроградним, а в цей час спілкування не складається і краще нічого не планувати на майбутнє. Через тиждень начальниця спитала, чому я ще не почала роботу. Я не хотіла зізнаватися, що причина в астрології, тому просто збрехала, що не було часу. Вона розсердилася, сказала, що я останнім часом вибиваюся з графіка, тому вона радить розпочинати роботу над проектом негайно”.

Того вечора Аніта пішла додому і в примарному світінні екрана ноутбука годинами складала карти, намагаючись з’ясувати, що робити і чи все буде гаразд. “Близько третьої ранку, змучена й очманіла, я в паніці зателефонувала сестрі. Навряд чи мені вдалося до пуття щось пояснити, але з моєї інтонації вона зрозуміла, яка я знервована”.

Доктор Ендрю пояснює: “Залежність від астрології можлива. А коли вона виходить з під контролю, то поведінка, яка колись нас заспокоювала, може швидко перетворитися на причину тривоги”. Для Аніти дозою холодної реальності стала щира стурбованість, що лунала в сестриному голосі. “Я роззирнулася навколо себе, на всі ті карти, які пришпилила до стін, і подумала: “Як я до такого докотилася?”.

У 2017-му я півроку знову і знову повторювала собі це питання. У мене виробилася звичка читати п’ять-шість гороскопів на день. Якщо я не знаходила гороскопа, який покращував настрій чи давав упевненість, що життя не котиться шкереберть, мене охоплював розпач. Зараз це все здається таким сміховинним. Справді, це було дуже смішно. Але я нічого не могла з собою вдіяти.

Копирайт изображения
VICKY LETA

“На мою думку, астрологічна манія – ознака того, що молода людина не може нікому довіритись, – пояснює доктор Ендрю. – Горе, втрата, тривога – це важливі почуття. А “Хто я?” і “Чому я тут?” – важливі життєві питання. У минулому люди були релігійними, ходили до церкви й там шукали ці серйозні відповіді. Але нині тих, що вірять у Бога, поменшало.

А гороскопи – це ілюзія відчуття, що хтось нашіптує тобі на вухо відповіді на деякі найважливіші життєві питання. Вони дають відчуття зв’язку з ситуацією, але саме через це ними не можна зловживати”.

Після телефонного дзвінка сестрі Аніта вирішила, що час повертатися до Британії. “На той час я вже рік не була вдома й геть перестала розуміти, хто я. Усі карти й календарі я повикидала. Бо розуміла: взявши їх із собою, ніколи не позбудуся цієї звички. Але все одно я й досі читаю свій гороскоп у різних мобільних додатках”, – додає жінка. Сеанси психотерапії допомагають їй упоратися з тривожністю, а також, за її словами, вгамувати залежність від астрології.

А я перестала читати гороскопи, коли по шматках зібрала докупи своє життя. Робота фрилансера виявилась непоганою (за квартиру мені є чим платити). Друзі не зреклися мене, попри розрив з колишнім, а страх перед майбутнім поволі вщух. Тоді я й зрозуміла, що більше не покладаюся на астрологію як спосіб вирішити всі проблеми, що тривожать мене. Я вже й не пам’ятаю, коли востаннє читала такий гороскоп, який би запам’ятовувався. Гадаю, це ознака того, що зараз мій душевний стан значно покращився.

Інтуїція підказує, що зростання популярності гороскопів якось пов’язане з погіршенням психічного здоров’я. Але не тому, що ми шукаємо відповіді. Просто раніше людей, що захоплювалися астрологією, вважали дивакуватими відчайдухами. Але тепер астрологія стала другою мовою, можливістю для багатьох передати почуття чи схильності, які ми раніше вважали непередаваними.

Якщо ви незрозуміло чому відчуваєте смуток, то шукати астрологічну причину почуттів (Марс утворює квадратуру з Венерою чи ваш знак Зодіаку робить вас сумнішіми) – може, й це не надто по-науковому і не дуже допомагає в перспективі. Але, як вказує доктор Ендрю, “принаймні дозволяє вам передати словами те, що відбувається в душі”.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

джерело

реклама

Пов'язані статті

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker